тиць

виг., розм.

1) Уживається як присудок за знач. тицьнути, тицьнутися.

2) Уживається на означення раптової, несподіваної дії, коли хто- або що-небудь кидається, потикається кудись, з'являється десь, раптово зупиняється і т. ін.